Христос - наш Мир, або думки в десяті роковини Революції Гідності


Митр. прот. Юрій Толочний, смт. Красне, Львівщина.

Коли читаємо Святе Письмо, то  спадає на думку, що біблійні письменники демонструють історичні сторінки національно-визвольної боротьби українського народу. Зокрема в книгах Старого Завіту можна простежити чіткі паралелі між старозавітнім Божим народом та історією нашої Батьківщини. Слова молитви царя-псалмоспівця Давида «Господи, як намножилось ворогів моїх, скільки тих, що повстали проти мене!» (Пс. 3, 1) залишаються актуальними для українців, які впродовж століть виборювали й сьогодні виборюють своє Богом подароване право на свободу.

          Десять років тому розпочалася чергова спроба загнати український народ у каземати так званого «русскава міра». Проте нескорені сини й дочки Матері - України вийшли на столичний Майдан і своїм героїчним подвигом сказали рішуче «НІ» деспотизму та тиранії на Українській землі.

          У цій короткій публікації не розглядаю суспільно-політичні причини подій десятилітньої давності та сучасної війни в Україні. Тут радше висловлюю особистий погляд на духовний аспект важливого етапу українського державотворення.

          Деформована первородним гріхом свідомість людини схильна до зла. Людство, натхнене дияволом, протягом тисячоліть динамічно культивує різні прояви зла, витісняючи добро, що є даром Господнім. Численні збройні конфлікти на Земній кулі постійно підкреслюють панування «князя темряви», який втілює свій злочестивий план «вкрасти, вбити, погубити» (пор. Ів. 10, 10). Пропагуючи утопічну ідею раю на землі, диявол посередництвом своїх «служителів» творить справжнє пекло. Так зване життя без Бога вже сьогодні неприховано реалізовується «великими цього світу». Євангельська істина  «Я є Дорога, Правда і Життя» (Ів. 14, 6) розчиняється брехнею про різні дороги, про різні правди, про різне життя. І ця програма інтенсивно поширюється навіть у релігійних колах. Цілком нівелюється євангельське вчення, святоотцівське передання, в основі якого лежать біблійні принципи.

          Саме це спричинило протистояння сил добра і зла в Україні. Адже на такі Божі дари як життя, свобода, гідність людини було вчинено замах, який неможливо проігнорувати. Натхнені сатаною та вигадані новітнім іродом у кремлівських палатах «угрози» справді порушили і так непевний мир на планеті Земля. Втомлений, знесилений численними життєвими випробуваннями, український народ обєднався у цьому справді героїчному двобої зі силами темряви. На превеликий жаль, світ проігнорував такий виклик, вважаючи його проблемою лише нашої держави. Навіть тепер, після десятиріччя спочатку гібридної, а тепер повномасштабної війни в Україні, світова спільнота, дедалі більше старається дистанціюватись від так званого ними «локального конфлікту». Хоча у певних політичних колах є справжнє розуміння ситуації, заручником якої є не тільки український народ, проте рішучих кроків щодо її врегулювання не здійснюється.

          Уже не зворушують «гарантів» безпеки та миру ті численні жертви новітнього молоха, які раз у раз взивають про помсту до неба. Божевільний, одержимий кремлівський тиран пожирає гори трупів, упивається ріками крові, а світ у диявольському засліпленні не до кінця розуміє трагізм сьогодення, що вже завтра може спричинити катастрофу світового масштабу.

          Пам’ятаючи подвиг Героїв Небесної Сотні та Легіонів нескореного лицарства, ми, християни-українці, завжди віруймо в Христа та живімо згідно з Його Словами. За свідченням святого апостола Павла, Христос є наш Мир (пор. Єф. 2), тому, лише повністю довіряючи себе Йому і докладаючи наших духовних та фізичних сил, наших духовних і матеріальних ресурсів (кожен у міру власних можливостей), наближаймо день перемоги - час благословенного миру.

Чи ви чули, люди

Чи ви чули, люди,

Про тую новину:

(2) Що задумав Ірод лютий

Поневолити Вкраїну.   

 

Рано на світанні,

Коли всі ще спали,

(2)  В нас кремлівські посіпаки  

Ракети пускали.

 

Думали катюги

Усіх залякати,

(2) І  в кайдани українців

Знову закувати.

 

Та ми піднялися,

Взяли в руки зброю,

(2) Наші лицарі незламні,

Борються з ордою.

 

Поможи ж нам, Боже,

В цю важку годину,

(2) Бережи наших героїв,

Й рідну Україну.

 

О Пречиста Мати,

Надійна Покрово,

(2) Захисти наших героїв

Своїм омофором.

 

Легіони Божі,

Всі небесні сили,

(2) Помагайте нам в потребі,

Молитвами своїми.

 

О Ісусе Милий,

Що лежиш на сіні,

(2) Даруй всім нам перемогу

І мир в Україні.

 

А в боях полеглих

Всіх наших героїв,

(2) Прийми, Боже милосердний,

Жити в царстві Своїм!