“Вірую в Єдиного Бога”
Коли міркуємо про Бога як про Найвищу Силу, то само собою зрозуміло, що Найвищий Розум чи Найвища Сила може бути тільки одна, а коли той Розум і тую Силу називаємо Богом, то Бог може бути тільки Один. Якщо хто уявляє більше богів, то це вже не боги, а якісь побічні сили, які або співдіють з Богом, або діють проти Бога.
Коли в язичництві приймали Сварога як бога неба, Дажбога як бога сонця, Стрибога як бога вітру, Перуна як бога грому, Волоса чи Велеса (може - Влеса) як бога тварин, то чому "пророки" неопоганства говорять, що єдиним Богом був Дажбог, коли він був сином неба - Сварога?
Є також люди, які вірують в невідомі темні сили, з якими можна контактувати за допомогою магії. Відомий богослов о. Александр Мень, пишучи про найдавніші релігії світу, свій перший том назвав "Магизм и единобожие". Від самого початку людської культури утримувалася віра в Єдиного Бога, яку від давніх племен Месопотамії, де існував біблійний рай, перейняли євреї через Авраама. Перші (якщо дійсно перші) книги про Бога, світ і людей написав пророк Мойсей.
Єдиному Богові властиві прикмети: Найвищий Розум, що створив цілий світ, якого наука не може збагнути до кінця; Найвища Сила, яка заплянований світ пустила в рух, у дію; Найвища Краса, бо люди не змогли створити чогось кращого понад те, що існує в природі; Найвища Любов, бо Бог дарував усе нам, людям, а Бог Слово - Бог Син, ставши людиною, приніс Себе в жертву за людей; Найвище Добро, бо наповнює життя любов'ю і кличе людей до Небесного, вічного Царства.
З Єдиним Богом людина мусить шукати свого особистого стосунку, бо хочемо того чи ні, ми є залежні від Бога через створення. Отож несвідомий зв'язок існує. Але зв'язок має бути двобічний (слово "релігія", власне, й походить від латинського religare - "зв'язувати"). У нас стосунки з Богом більше називають "вірою", тобто довір'ям до Бога, бо ж ми не бачимо Бога, а приймаємо Його вірою. Віра засновується на конкретних свідченнях: свідченнях Самого Христа, свідченнях апостолів, які бачили Христа воскреслого. В Старому Заповіті народ вірив Божому пророкові Мойсеєві, який мав розмови з Богом, бачив незвичайні явища, які супроводжували дії Мойсея. Христос потвердив вартість віри словами: "Блаженні, що не бачили й увірували" (Ів. 20:29).
Розміркуймо: якщо Бог є нематеріяльне Єство, то як люди можуть бачити Його? Бачили Його Сина, який був людиною. Христос говорив: " Хто бачив Мене, той бачив Отця"; "Я - в Отці, а Отець -у Мені"; "Я й Отець - ми Одне" (ів. 14:9,11;10:30).
Богослови пояснюють цю правду прикладом із природи: сонце дає світло й тепло. Ми можемо бачити сонце й не відчувати тепла, можемо бачити світло, а не бачити сонця, можемо відчувати тепло й не бачити ні світла, ні сонця.
Ми своїм розумом сприймаємо Бога Отця як початок усього. Сина - як творчу силу і дію розуму. Святого Духа як силу, що таємно огріває душу людини, побуджує до дії та освячує добру діяльність людини. Святий Дух завжди діє в Христовій Церкві через Таїнства.
Бог Слово - Бог Син прийшов у світ, народився, як людина. Але чудесно, від Матері, без Отця, а тільки через дію Святого Духа. Прийшов у наш світ для того, щоб нас закликати до Отця, а через Свою Жертву дати грішникам можливість отримати прощення і прийти, як блудний син, до Отця. "Я - дорога, і правда, і життя. До Отця не приходить ніхто, якщо не через Мене" (Ів. 14:6).
ДОРОГА - це знання про Бога, віра в Бога, добра діяльність людини з поміччю віри. ПРАВДА - що Бог створив світ для людей і прагне спасти грішників. ЖИТТЯ - Бог Син як Творча Сила створив світ і людину і прийшов у світ, щоб відновити духовне, вічне життя. "Усе через Нього повстало, і ніщо, що повстало, не повстало без Нього. І життя було в Нім, а життя було Світлом людей. А Світло у темряві світить, і темрява не обгорнула Його" (Ів. 1:3-5).
Так святий апостол Йоан, перший богослов, дав нам матеріял, з допомогою якого ми маємо можливість зрозуміти Біблію, зрозуміти Божу особу Христа, Який жив між людьми людиною, став для нас Небесним Учителем і Небесним Першосвящеником Нового Заповіту, бо у всіх новозаповітних Жертвах Він вічно Сам приносить Себе Богу Отцеві, Божій Правді у Жертву за людські гріхи. В тому вся глибина християнства, все Таїнство Церкви та її дій. У тому вся Велика Тайна Спасіння світу, тобто нас, грішних людей.
Іншого пояснення, іншої дороги до спасіння немає, якщо не через Єдину Святу Соборну й Апостольську Церкву. Жаль великий, що Вона у світі, і в Україні, поділена.